Живопис
Можливості використання сучасних недеструктивних методів аналізу для дослідження об'єктів живопису
При дослідженні предметів мистецтва, в тому числі живопису, в теперішній час використання недеструктивних методів аналізу є загальноприйнятою практикою, що є особливо важливим при вивченні музейних об’єктів. Особлива увага при цьому приділяється таким класичним методам, як:
* інфрачервона (ІЧ) рефлектографія,
* дослідження в ультрафіолетовому (УФ) світлі,
* хімічному неруйнівному аналізу з використанням рентгено-флуоресцентного (РФ) спектрометра.
*рентгенограмма
При первинному оптичному дослідженні живопису використовуються вивчення та фотозйомка у видимому прямому, бічному світлі та світлі, що проходить, а також візуальне та цифрове мікроскопічне дослідження для вивчення техніко-технологічних особливостей живопису та його ступеня збереження. Для дослідження живопису використовується бінокулярний мікроскоп з можливістю збільшення до х100 та цифровий мікроскоп Digmicro зі збільшенням від х10 до х200.
Інфрачервона рефлектографія
Дослідження живопису в інфрачервоних променях засноване на властивості матеріалів пропускати, поглинати або відображати їх інакше, ніж видиме світло. При цьому подібні за кольором матеріали по-різному реагують на дію інфрачервоних променів. У тих випадках коли нижні шари мають досить високий коефіцієнт відображення цього виду випромінювання, а верхні шари живопису виявляються для нього достатньо прозорими, можна виявити переробки і авторські зміни композиції, авторський рисунок, приховані під записами або «зниклі» написи і підписи.
Тобто, ІЧ рефлектографія дозволяє отримати інформацію про наявність підготовчого малюнку, його змін автором, дає змогу прочитати підписи, дати, написи або вензелі, які допомагають у характеристиці витворів мистецтва.
Дослідження в УФ світлі
Дослідження з використанням ультрафіолетових променів в технічному відношенні досить простий і доступний засіб наукового аналізу творів мистецтва. Дослідження робіт в УФ світлі надають інформацію про реставраційні втручання, природу пігментів та в деяких випадках дозволяють зробити попередні висновки про дату створення живопису за флуоресценцією пігментів
РФ спектограмоскопія
РФ аналіз відноситься до одного з найбільш використовуваних методів елементного аналізу в області культурної спадщини, що дозволяє ідентифікувати хімічні елементи від Na до U, присутні в зразку. Для датування художніх творів використовують так звані датуючі пігменти, тобто пігменти, що мають чіткі тимчасові рамки їх появи та використання, а також територіальні рамки їх застосування в живописі.
Також, іншим видом, при дослідженні предметів мистецтва, в тому числі живопису, в теперішній час використовують рентгенограми, які дозволяють розібратися в побудові художником живопису картини, побачити авторські зміни в композиції, наявність повторно використаного полотна. Аналіз рентгенограм дозволяє виявити ряд авторських прийомів, певний набір яких є незмінним, що можна простежити на рентгенівських знімках творів, що відносяться до різних періодів творчості художника.
Рентгенограми дають можливість простежити багатошарове письмо картин, яким користується художник. Добре видно різницю в щільності підмальовка, а також в завершальних навантажених білилами мазків в світлі предметів, в їх світлотіньовому наповненні. Наприклад, мазочками з рівномірним
розподілом фарби по поверхні, з характерними протяжками типові для середнього шару картини, який лежить на підмальовку і під верхніми корпусними мазками.
Восновки
В результаті комплексного дослідження витворів мистецтва з використанням вищезазначених неруйнівних методів стало можливим виявлення наявних підготовчих малюнків, встановлення технологічних особливостей побудови живопису та пігментного неорганічного складу фарбового шару живопису і ґрунту, та, як результат, підтвердження автентичності, встановлення дати створення картини та, в деяких випадках, її авторства.
Результати проведених комплексних досліджень є важливими як для реставраторів і мистецтвознавців, так і для зберігачів державних музейних або приватних колекцій.
